European Green Deal (за різними джерелами: Європейський зелений курс або Європейська Зелена угода) – це пакет політичних ініціатив, який має на меті поставити ЄС на шлях зеленого переходу з кінцевою метою досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Він підкреслює необхідність цілісного та міжсекторального підходу, в якому всі відповідні сфери політики сприяють досягненню кінцевої мети, пов’язаної зі зміною клімату. Пакет включає ініціативи, що охоплюють клімат, навколишнє середовище, енергетику, транспорт, промисловість, сільське господарство та стійкі фінанси – всі ці сфери тісно пов’язані між собою.
Європейський зелений курс був запущений Європейською Комісією в грудні 2019 року.
“Перехід до кліматичної нейтральності принесе значні вигоди, такі як потенціал для економічного зростання, нові бізнес-моделі та ринки, нові робочі місця та технологічний розвиток”, – висновки Європейської Ради, 12 грудня 2019 року.
Які ініціативи входять до Зеленого курсу?
Fit for 55
Пакет “Fit for 55″ має на меті впровадити”кліматичні амбіції” Зеленого курсу в законодавство.
Пакет являє собою набір пропозицій щодо перегляду кліматичного, енергетичного та транспортного законодавства, а також нових законодавчих ініціатив, спрямованих на приведення законів ЄС у відповідність до кліматичних цілей ЄС.
Пакет пропозицій має на меті забезпечити узгоджену та збалансовану основу для досягнення кліматичних цілей ЄС, які:
- забезпечує законодавчо обґрунтований і соціально справедливий перехід;
- підтримує і зміцнює інновації та конкурентоспроможність промисловості ЄС, забезпечуючи при цьому рівні правила гри по відношенню до економічних суб’єктів третіх країн;
- підтримує позицію ЄС як лідера в глобальній боротьбі зі зміною клімату.
Європейське кліматичне законодавство
Європейське кліматичне законодавство перетворює політичні амбіції щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року на юридичне зобов’язання ЄС.
Прийнявши його, ЄС та його держави-члени взяли на себе зобов’язання скоротити чисті викиди парникових газів в ЄС щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року. Ця мета є юридично обов’язковою і ґрунтується на оцінці впливу, проведеній Комісією.
Основними заходами, включеними в регламент, є
- визначення темпів скорочення викидів до 2050 року для забезпечення передбачуваності для бізнесу, зацікавлених сторін та громадян;
- розробка системи моніторингу та звітування про досягнутий прогрес;
- забезпечення економічно ефективного та соціально справедливого “зеленого” переходу.
Після попередньої домовленості, досягнутої з Європейським Парламентом у квітні 2021 року, Рада схвалила угоду в травні 2021 року.
Стратегія ЄС з адаптації до зміни клімату
У червні 2021 року міністри довкілля ЄС схвалили висновки щодо нової стратегії ЄС з адаптації до зміни клімату. Стратегія окреслює довгострокове бачення того, як ЄС має стати кліматично стійким суспільством, повністю адаптованим до неминучих наслідків зміни клімату до 2050 року.
Заходи, викладені в стратегії, включають:
- кращий збір та обмін даними для покращення доступу до знань про вплив клімату та обміну ними;
- природоорієнтовані рішення, що сприятимуть підвищенню стійкості до зміни клімату та захисту екосистем;
- адаптація у фіскальну політику держав.
Висновки дають політичні вказівки Комісії щодо впровадження стратегії.
У березні 2022 року Рада ухвалила висновки, що закликають до адаптації цивільного захисту до екстремальних погодних явищ, спричинених зміною клімату.
Міністри закликали до адаптації систем цивільного захисту з акцентом на:
- запобігання;
- готовність;
- реагування;
- відновлення.
Стратегія ЄС з біорізноманіття до 2030 року
Стратегія ЄС з біорізноманіття до 2030 року має на меті допомогти відновити біорізноманіття Європи до 2030 року. Це принесе користь людям, клімату та планеті.
Заходи, викладені в стратегії, включають:
- розширення заповідних сухопутних і морських територій в Європі;
- відновлення деградованих екосистем шляхом зменшення використання та шкідливості пестицидів;
- збільшення фінансування заходів та кращий моніторинг прогресу.
Держави-члени визнали необхідність активізувати зусилля, спрямовані на усунення прямих і непрямих чинників впливу на біорізноманіття, і повторили заклик до повної інтеграції цілей щодо біорізноманіття в інші сектори, такі як сільське господарство, рибальство та лісове господарство.
Стратегія “Від лану до столу”
Стратегія Комісії “Від лану до столу” (Farm to fork strategy) має на меті допомогти ЄС досягти кліматичної нейтральності до 2050 року шляхом переходу нинішньої продовольчої системи ЄС до моделі, що відповідає ефективному і безпечному співіснуванню людини і планети.
На додаток до визначення правил і норм продовольчої безпеки, основними цілями стратегії є:
- забезпечити достатню, доступну і поживну їжу в межах планетарних обмежень;
- підтримка сталого виробництва продуктів харчування;
- сприяти більш сталому споживанню продовольства та здоровому харчуванню.
У жовтні 2020 року Рада прийняла низку висновків щодо стратегії, схваливши мету розвитку європейської сталої продовольчої системи, від виробництва до споживання.
Європейська промислова стратегія
ЄС покладається на саме на сектор промисловості у питанні очолення переходу до кліматичної нейтральності.
Після публікації нової промислової стратегії Комісії, опублікованої в березні 2020 року, в листопаді 2020 року Рада прийняла висновки щодо стратегії. У них міністри підкреслили, що принципи сталого розвитку, циклічності та захисту навколишнього середовища повинні сприяти відновленню після пандемії COVID-19.
Оновлення промислової стратегії, опубліковане Комісією в травні 2021 року, спрямоване на посилення стійкості та підвищення конкурентоспроможності Європи. Вона прагне дати можливість європейській промисловості очолити “зелену” та цифрову трансформацію і стати глобальною рушійною силою в переході до кліматичної нейтральності та діджиталізації.
Акумулятори та відпрацьовані батарейки
Очікується, що до 2030 року попит на батарейки зросте більш ніж у десять разів. ЄС прийняв регламент щодо батарейок, щоб створити циркулярну економіку в цьому секторі, орієнтуючись на всі етапи життєвого циклу батарейок, від дизайну і виробництва до переробки відходів. Ця ініціатива має велике значення, особливо з огляду на масовий розвиток електромобільності.
Циркулярна або циклічна економіка – економічна модель, що заснована на реалізації замкнутих циклів в процесах виробництва, обігу та споживання. Замість системи, в якій ресурси видобуваються, перетворюються на продукти, а потім стають відходами, циклічна економіка збільшує термін служби продуктів і товарів і повторно використовує сировину, надаючи їй “нове життя”.
Новий регламент, ухвалений у 2023 році, замінив чинну директиву щодо батарейок від 2006 року. Він має на меті як сприяти розвитку циркулярної економіки, так і покращити функціонування внутрішнього ринку акумуляторів, забезпечуючи більш справедливу конкуренцію завдяки вимогам до безпеки, стійкості та маркування.
Справедливий перехід до нових правил
Механізм справедливого переходу ЄС допоможе регіонам, які сильно залежать від викопного палива та вуглецевоємних галузей промисловості, здійснити перехід на чисту енергію.
Очевидно, що досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року буде більш складним завданням для деяких країн та регіонів.
ЄС запровадив механізм справедливого переходу і надання фінансової та технічної підтримки регіонам, які найбільше постраждають від переходу до низьковуглецевої економіки. Він допоможе мобілізувати щонайменше 55 мільярдів євро протягом 2021-2027 років:
- населенню і громадам – для створення можливостей працевлаштування та перекваліфікації, переходу до енергоефективного життя та боротьби з енергетичною бідністю;
- компаніям – підвищення інвестиційної привабливості переходу на низьковуглецеві технології, надання фінансової підтримки та інвестицій у дослідження та інновації;
- державам-членам або регіонам – інвестування в нові “зелені” робочі місця, громадський транспорт, цифровий зв’язок та інфраструктуру чистої енергії.
Фонд справедливого переходу із загальним бюджетом 17,5 млрд євро є першою ланкою механізму. Він надає індивідуальну підтримку для зменшення соціальних та економічних витрат, пов’язаних із “зеленим” переходом для регіонів, що залежать від викопного палива та галузей з високим рівнем викидів. Він підтримує інвестиції в:
- малі та середні підприємства та нові фірми;
- дослідження та інновації;
- технології чистої енергії та скорочення викидів;
- перекваліфікацію працівників та допомогу в пошуку роботи.
7 червня 2021 року Рада ухвалила Положення про створення фонду.
Перехід до “зеленого” майбутнього вимагає внеску і з боку фінансового сектору. В рамках Зеленого курсу Єврокомісія запропонувала низку ініціатив зі сталого фінансування:
- інвестиційні плани;
- таксономія зелених інвестицій;
- правила щодо зелених облігацій.
Чиста, доступна та безпечна енергія
Оскільки 75% викидів парникових газів в ЄС припадає на використання та виробництво енергії, декарбонізація енергетичного сектору є вирішальним кроком на шляху до кліматично нейтрального ЄС.
ЄС працює на кількох рівнях для досягнення цих цілей:
- підтримка розвитку та використання більш чистих джерел енергії, таких як відновлювана морська енергія та водень;
- сприяння інтеграції енергетичних систем по всьому ЄС;
- розвиток взаємопов’язаної енергетичної інфраструктури через енергетичні коридори ЄС;
- перегляд чинного законодавства у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики, включаючи цілі на 2030 рік.
Отже, мета Зеленої угоди – зменшити викиди шляхом переходу на відновлювані джерела енергії. Зменшити відходи планується переважно за рахунок використання вітрових електростанцій та сонячних панелей.
Угода має на меті збільшити частку ВДЕ в ЄС до 42,5% до 2030 року.
Будівельний сектор є одним з найбільших споживачів енергії в Європі і відповідає за більш ніж третину викидів парникових газів в ЄС.
У червні 2021 року міністри ЄС схвалили Висновки щодо стратегії хвилі реновації, розробленої Комісією, наголошуючи на аспектах соціальної інтеграції, економічного відновлення та зеленого переходу. Міністри схвалили мету стратегії – щонайменше подвоїти темпи енергетичної реновації в ЄС до 2030 року.
Крім того, Зелений курс має на меті поширення використання громадського транспорту та їзди на велосипеді. Це зменшить обсяг викидів CO2. Також ЄС хоче перейти на “електричну мобільність”, щоб звести викиди до мінімуму.
Багато автомобільних компаній вже взяли на себе зобов’язання продавати лише електромобілі з 2030 року. Зокрема, такі заяви зробили NISSAN, VOLVO.
Стратегія ЄС щодо хімікатів
Хімічні речовини мають важливе значення для сучасного рівня життя та економіки. Однак хімічні речовини можуть бути шкідливими для людей та довкілля. У березні 2021 року Рада ухвалила Висновки, що схвалюють стратегію ЄС щодо хімічних речовин для сталого розвитку, представлену Комісією.
У стратегії викладено довгострокове бачення політики ЄС щодо хімікатів:
- захист здоров’я людей;
- посилення конкурентоспроможність галузі;
- прагнення до довкілля, вільне від токсичних речовин.
Стратегія є невід’ємною частиною Європейського зеленого курсу та його прагнення до нульового забруднення.
Стратегія щодо збереження лісів
Як один із флагманських елементів Європейського зеленого курсу, “лісова” стратегія ЄС до 2030 року, представлена Комісією в липні 2021 року, ґрунтується на стратегії ЄС щодо біорізноманіття і є ключовим елементом скорочення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року.
ЄС ухвалив Правила, які мають зменшити вплив ЄС на глобальне вирубування лісів. Регламент, прийнятий у травні 2023 року, гарантуватиме, що продукти, які громадяни купують, використовують та споживають на ринку ЄС, не сприятимуть вирубці та деградації лісів у всьому світі.
Яка роль Європейської Ради та Ради у Зеленому курсі?
Європейська Рада забезпечує політичне керівництво політикою ЄС. Зобов’язання ЄС стати кліматично нейтральним до 2050 року, яке лідери закріпили у стратегічному порядку денному та підтвердили у грудні 2019 року, встановлює чітку мету на найближчі роки.
Комісія подає свої пропозиції та ініціативи, опубліковані в рамках Зеленого курсу, на розгляд Ради ЄС та Європейського Парламенту. Міністри ЄС, які зустрічаються в різних конфігураціях Ради, обговорюють запропоновані законодавчі та незаконодавчі дії.
У випадку законодавчих пропозицій кінцевою метою є прийняття законодавства – в більшості випадків відповідно до звичайної законодавчої процедури, згідно з якою Рада та Європейський Парламент приймають рішення як співзаконодавці.
Джерело: consilium.europa.eu, medium.seznam.cz
