Golooking. eu з посиланням на The Guardian розповідає, які ризики несе в собді використання дерева і вугілля як методу опалення приміщень.
Восени 2018 року до центру невеликого німецького села Мельпіц, що недалеко від Лейпцига, прибув вантажний контейнер з обладнанням для вимірювання забруднення повітря.
Доктор Домінік ван Пінкстерен з Інституту тропосферних досліджень ім. Лейбніца пояснив причину їхнього дослідження: “Ми були стурбовані тим, що спалювання деревини може бути джерелом забруднення повітря в невеликих селах твердими частинками, але ці райони недостатньо охоплені офіційними мережами моніторингу якості повітря”.
Розташований в Саксонії в оточенні сільськогосподарських угідь і пасовищ, Мельпіц є домом для близько 200 осіб. Вони живуть у 63 будинках, які здебільшого опалюються мазутом або дровами, а невелика кількість будинків використовує вугілля.
Дослідники виявили, що взимку рівень забруднення твердими частинками в селі часто був удвічі вищим, ніж на прилеглих полях. Найгірше повітря було у вихідні дні, коли до суміші забруднень додавався дим від печей. Ризик для мешканців села від додаткового забруднення твердими частинками був удвічі вищим, ніж ризик загибелі в дорожньо-транспортній пригоді.
Повітря в Мельпіці містило канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні речовини, які є стійкими забруднювачами, що містяться в деревному та вугільному димі. Ризик захворювання на рак від такого впливу був подібним до ризику у великих європейських містах, включаючи Афіни та Флоренцію.
Ван Пінкстерен назвав результати дослідження важливими: “Опалення житла дровами може призвести до значного забруднення, навіть у невеликих селах. Викиди відбуваються там, де живуть люди. Це неминуче впливає на всіх – від малого до старого, адже ми всі дихаємо одним повітрям”.
Нещодавні дані з села в Словенії та дослідження трьох маленьких містечок в Ірландії показують, що ситуація в Мельпіці, ймовірно, повторюється в багатьох сільських районах. Це стосується і Великобританії, де частка сільських будинків, які спалюють дрова та вугілля, вдвічі більша, ніж у містах.
Ще одне дослідження вивчало вплив на здоров’я мешканців ірландських будинків, які спалюють дрова, вугілля і торф – більшість з них у малих містечках і селах. Люди похилого віку, які опалювали свої будинки відкритим вогнем, мали в 2,3 рази більший ризик респіраторних захворювань порівняно з тими, хто використовував закриті печі. Цей вплив додавався до ризиків тютюнопаління, дитячих легеневих захворювань і вогкості в будинку, які самі по собі були важливими факторами.
Як група, люди з центральним опаленням також мали підвищений ризик. Вважалося, що це пов’язано з тим, що велика кількість ірландських будинків з центральним опаленням також використовували відкритий вогонь для вторинного обігріву.
Більш раннє дослідження, проведене в Ірландії, також пов’язало дим від відкритого вогню в приміщенні з прискореним погіршенням когнітивних функцій, а дослідження в США показало, що опалення будинку дров’яною піччю або каміном збільшує ризик розвитку раку легенів на 43%.
Очевидно, що існує нагальна потреба в більш достовірних даних, а також у заходах, спрямованих на зменшення впливу забруднення деревиною та вугіллям у сільських громадах по всій Європі.
Тесса Бартоломью-Гуд з благодійної організації Глобальний план дій зазначила: “Поінформованість громадськості про шкоду спалювання в побуті все ще занадто низька. Першим кроком має стати інформування споживачів про цю шкоду. Наприклад, запровадити попереджувальні етикетки як для печей, так і для твердих видів палива, таких як дрова, вугілля та альтернативні види палива, подібно до того, як це було зроблено для інформування про шкоду куріння для здоров’я населення”.
