У Німеччині проживає понад мільйон українців, які втекли від війни, спровокованої Росією. Проте лише невелика частина з них власне працює.
Німецькі політики з різних партій все частіше висловлюють критику стосовно зайнятості українських біженців на німецькому ринку праці: “Якщо ми стверджуємо, що Німеччина – це країна мігрантів, то ми маємо приклад українців, яких найлегше інтегрувати в ринок праці. Але працюють лише 20 відсотків, бо вони не змушені працювати”.
Схожі точки зору висловлюють політики різних партій. Дехто навіть каже, що українцям у Німеччині створили “надто приємні” умови.
Все частіше звучать наративи на кшталт: “Той, хто може виконувати прийнятну роботу, повинен на неї погоджуватися. Той, хто цього не робить, отримуватиме від держави менше грошей”.
Бцженці з України, що шукають притулку в Німеччині через військові події, мають право на соціальну допомогу для безробітних – Bürgergeld. Для одиноких осіб ця сума складає 563 євро щомісяця, тоді як для подружжя ця сума складає 506 євро на кожного з них. За кожну дитину в сім’ї надається від 357 до 471 євро в залежності від віку. Крім того, держава оплачує медичну страховку, витрати на проживання (включаючи оренду житла та опалення) і можливість отримати допомогу на меблі та інші предмети, а також на шкільне обладнання для дітей.
Отримувачі даної допомоги несуть відповідальність за виконання вимог центрів зайнятості, зокрема, вони зобов’язані з’являтися на зустрічі за їх викликом, регулярно відвідувати мовні курси або проходити співбесіди на вакансії, які їм пропонують.
Допомога українцям у Німеччині значно вища за допомогу в інших країнах
В інших країнах Європи, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на січень 2024 року, було зареєстровано близько шести мільйонів біженців з України. Найбільша кількість їх перебуває у Німеччині (1,13 мільйона), трохи менше в Польщі (956 тисяч), далі з великим відривом розташовуються Чехія (381 тисяча), Великобританія (253 тисячі), Іспанія (192 тисячі), Італія (168 тисяч) та Нідерланди (149 тисяч).
У Польщі українці можуть отримати допомогу лише протягом перших трьох місяців, у Чехії розмір допомоги складає лише близько 130 євро на місяць після п’яти місяців перебування. У Великобританії державної допомоги для біженців ще менше.
У Польщі та Чехії працюють близько двох третин біженців з України, у Великобританії – понад половина. Про це свідчать підрахунки соціолога та колишнього професора університету Мюнстера Дітріха Тренгардта, які він представив у листопаді 2023 року у рамках дослідження на замовлення Фонду імені Фрідріха Еберта. Дослідник вважає, що причина низької зайнятості українців у Німеччині не полягає в соціальній допомозі. У Данії (78 відсотків), Швеції та Нідерландах (понад 50 відсотків) також працюють суттєво більше українських біженців, ніж у Німеччині. Хоча і в цих країнах вони мають право на довгострокову соціальну допомогу від держави.
Робота у пріоритеті
Дослідження показує, що особливо багато людей працюють у країнах, де вихід на ринок праці для біженців є простішим. Польща, Чехія, Данія, Нідерланди та Ірландія мають спеціальні цифрові бази, де одна єдина реєстрація автоматично показує правовий та соціальний статус людини. У Нідерландах для інтеграції українців у ринок праці були залучені фірми-субпідрядники, які пропонують роботу на короткий термін. А, наприклад, в Італії та Словаччині українські лікарі, а також інший медичний персонал може працювати одразу, не проходячи додаткового підтвердження кваліфікації.
У Німеччині, Австрії та Швейцарії, тобто в німецькомовних країнах, натомість вирішили орієнтуватися на систему надання притулку, яка існує і для інших біженців. А це пов’язано з багатьма бар’єрами та труднощами, з якими почасти стикаються взагалі всі іноземці, які хочуть працювати в країні, незалежно від їхнього статусу. Визнання дипломів, наукових ступенів та інших документів про освіту та професійної кваліфікації у цих країнах – складний процес, який перевантажує відповідні органи, а отже – забирає багато часу.
Спочатку мова, потім – робота
У Німеччині великий акцент робиться на вивчення мови, адже відомо, що хороший рівень німецької – ключовий для висококваліфікованої роботи. Багато біженців від війни в Україні мають гарну освіту, майже кожен другий – з вищою освітою. Їхня професійна кваліфікація могла б допомогти пом’якшити кричущий брак кадрів на німецькому ринку праці.
Соціолог Тренгардт наголошує, що у більшості країн, де велика частина українських біженців працює, більшість із них в реальності зайняті на некваліфікаційних роботах. “У жодній європейській країні поки не вдалося повноцінно реалізувати потенціал, який несе в собі високий рівень освіти українських біженців. Вони працюють переважно на низькооплачуваних посадах у сфері обслуговування, сільському господарстві, а також у субпідрядних фірмах”, – каже він. Крім того, у Нідерландах і Польщі були випадки сексуальної або злочинної експлуатації українців на роботі, а також неправомірних вигод або плати їм нижчих зарплат.
Німецька мова – важка перешкода
Згідно з даними Федерального агентства праці Німеччини, станом на січень 2024 року близько 124 тисяч українців відвідували інтеграційні та мовні курси. Левава частка з них мають завершити курси протягом найближчих шести місяців. Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) восени минулого року прогнозувала покращення ситуації з зайнятістю українських біженців у Німеччині. Однак Федеральна рахункова палата Німеччини зазначила, що близько половини українців, які вивчають німецьку мову на курсах, не можуть успішно скласти фінальний тест, а кожен сьомий студент курсів припиняє навчання, навіть не дійшовши до тестування.
У майбутньому українцям планують надати можливість вивчати німецьку паралельно з роботою. Це частина програми уряду для покращення ситуації з працевлаштуванням українських біженців. Уже зараз випробовуються моделі з окремими компаніями, де працівники можуть відвідувати курси паралельно з роботою. Остаточно перші подібні моделі працевлаштування мають запрацювати наприкінці березня 2024 року.
Проте, існують інші негативні аспекти в Німеччині, що ускладнюють пошук роботи, особливо для жінок. Наприклад, брак вихователів у дитячих садках та недостатність місць у школах, що ускладнює можливість матерям працювати. Більшість українських біженців у Німеччині – жінки, більшість з яких приїхала з дітьми, але не можуть знайти дитячий сад чи школу для них.
До того ж, важливою є інтеграція українських біженців у ринок праці для подальшої успішної інтеграції в суспільство. Але проблема зі знанням мови залишається актуальною: багато українців не можуть успішно пройти мовні тести.
У майбутньому також потрібно буде вирішити питання щодо статусу українських біженців після закінчення тимчасового захисту в ЄС. Інтеграція в ринок праці може стати ключем до їхньої успішної адаптації у Німеччині.
Джерело: dw.com
