Зміни у німецькому законодавстві мають спростити набуття іноземцями громадянства ФРН. Хто насамперед виграє від нововведень і що вони означають для українців, які живуть у Німеччині?
Набуття нового і вихід зі старого, а також подвійне громадянство та загалом доступ до натуралізації останніми тижнями опинилися серед топових тем як в Україні, так і в низці західних країн. Український президент Володимир Зеленський вніс до парламенту проєкт закону щодо множинного громадянства, у Франції новий закон, що посилює правила натуралізації, викликав суспільні протести, а у Німеччині Бундестаг навпаки зробив крок до спрощення умов надання громадянства, остаточно ухваливши минулого тижня відповідний закон.
“Сучасний закон, що відповідає розмаїтому суспільству”
Мета нового закону, що має набути чинності з весни 2024 року, полягає в тому, щоби помітно скоротити і спростити шлях до німецького громадянства: вимоги до кандидатів спрощуються, загалом допускається можливість зберегти паспорт іншої держави. “Ми розробили модерний міграційний закон, який відповідає нашому розмаїтому суспільству та сучасній країні“, – пояснила очільниця МВС ФРН Ненсі Фезер (Nancy Faeser).
Водночас однією з головних передумов залишається здатність претендента на німецький паспорт надійно забезпечувати себе фінансово. Крім того, з’явилися нові жорсткі вимоги: тим, хто підтримує расизм, антисемітизм та інші дискримінаційні, людиноненависницькі погляди, шлях до громадянства має бути повністю закритим.
Претендувати на натуралізацію українські біженці зможуть вже з 2025, але є нюанс
Ще одне нововведення – претендувати на німецький паспорт можна буде вже через п’ять років проживання в Німеччині (досі – вісім), а в разі “особливих інтеграційних досягнень” натуралізація буде можлива навіть через три роки (досі – шість).
“З 2025 року багато втікачів від війни в Україні будуть в праві претендувати на громадянство”, – підтвердив у коментарі газеті Die Welt керівник юридичного департаменту міністерства внутрішніх справ федеральної землі Гессен Вільгельм Кантер (Wilhelm Kanther).
Таку оцінку поділяє і берлінський адвокат Владислав Пінський. “Якщо людина приїхала через війну в березні 2022 року, вивчила німецьку мову до рівня C1, знайшла роботу і робить щось суспільно корисне, то у березні 2025 року зможе подати заяву (на отримання громадянства ФРН. – Ред.)”, – коментує він.
Причому суспільно корисна діяльність – в даному разі вирішальний пункт. Адже цей найкоротший термін натуралізації передбачений лише для осіб з винятковими інтеграційними успіхами, впевненими знаннями німецької та стабільним легальним заробітком, підтвердила юристка, представниця правління ГО UA Welle Bonn Наталья Ваґнер (Natalja Wagner).
“Мовний сертифікат рівня C1, отримання диплома (в Німеччині. – Ред.), волонтерство у німецьких громадських організаціях та демонстрація особливого прагнення інтеграції“, – все це, за словами Ваґнер, під час розгляду клопотання владні інстанції мають врахувати як “особливі досягнення” в інтеграції.
Дані опитування Федерального інституту досліджень народонаселення (BiB) у Вісбадені демонструють помітне покращення рівня знань німецької мови серед українських біженців за минулий рік. Кількість працевлаштованих також зросла у 2023-му на 7 відсотків у порівнянні з даними 2022-го. Утім, наразі тільки кожен п’ятий біженець з України у Німеччині працевлаштований. Тож навряд чи претендувати на німецьке громадянство вже наступного року зможе багато українських біженців.
Спеціаліст з міграційного права, гамбурзький адвокат Юналь Зеран (Ünal Zeran) зауважив, що “багатьом новий закон не принесе користі, якщо вони не змінять свій статус“. Мається на увазі підстава, на якій людина перебуває в країні, відповідно до німецького міграційного законодавства.
Параграф 24 міграційного закону (§ 24 AufenthG), який надає українським втікачам від війни тимчасовий гуманітарний захист і на підставі якого дозвіл на проживання в країні отримали більшість українських біженців, не передбачає натуралізації чи жодних послаблень для неї, зазначає гамбурзький адвокат.
Тож якщо український біженець захоче отримати німецьке громадянство, йому “необхідно буде отримати інший статус, наприклад, кваліфікованого спеціаліста, або дозвіл на постійне проживання, що вимагає, зокрема, принаймні п’яти років проживання у Німеччині”, зазначає професор Берлінської вищої школи економіки та права (HWR Berlin) Тарік Таббара (Tarik Tabbara).
Загальну кількість українських біженців від війни станом на грудень 2023-го у Німеччині оцінювали у понад 1,13 мільйона осіб. І абсолютна більшість з них (близько 900 тисяч) перебуває у Німеччині саме на підставі згаданого параграфа про тимчасовий гуманітарний захист. Його дію на даний момент подовжено до березня 2025 року.
За даними різних досліджень, від 29 до 44 відсотків українських біженців від війни у ФРН висловлювали намір залишитися в країні надовго чи навіть назавжди.
Від українців уже не вимагають виходити з громадянства
До російського вторгнення у лютому 2022-го, за статистикою, у Німеччині проживало близько 331 тисяч українців. Від тих з них, що вже зараз мають правові підстави для набуття громадянства ФРН, у зв’язку з воєнним станом в Україні, щонайпізніше від вересня 2022-го року більше не вимагають виходити з українського громадянства. Відповідне розпорядження видало МВС країни.
Згідно з новим законом, це має стати нормою – вихід з іншого вже не буде обов’язковою умовою для отримання громадянства Німеччини. Здавалося б, це мало би суттєво скоротити бюрократичні процедури. Втім, оглядачі, навпаки, застерігають від того, що відомства будуть перевантажені роботою.
Інстанції не встигають обробляти запити
Вже зараз термін опрацювання документів на набуття німецького громадянства триває до 1,5 року, залежно від місця проживання людини. Про високе навантаження повідомляють, наприклад, у Тюрингії, а також у містах Леверкузені та Крефельді на заході країни. У місцевій пресі можна натрапити на чимало історій громадян, чиє клопотання ніби “зависло в повітрі”. Подекуди, як у Бохумі, владним органам, навпаки, вдається обробляти заявки швидше середньостатистичних строків.
Зі змінами, передбаченими новим законом, ці терміни можуть ще більше зрости. Вільгельм Кантер з МВС Гессену прогнозує, що заплановані нововведення неодмінно “призведуть до значного зростання” числа заявок, а отже зросте й навантаження на самі інстанції.
Професор Таббара вважає, що зараз ще важко спрогнозувати, наскільки зросте кількість клопотань про отримання німецького громадянства. З одного боку, те, що відпаде необхідність виходу з іншого громадянства, може скоротити терміни процесу. З іншого – перевірка претендентів на відданість демократичним цінностям, рівноправ’ю, несприйняттю різних форм расизму може виявитися складною для реалізації на практиці, адже це радше матерія культурних норм і очікувань, розмірковує він.
Тим часом кількість заявок на натуралізацію зростала і до ухвалення нового закону, приміром, у 2022 році – майже на третину, відзвітували у Федеральному статистичному відомстві ФРН. Українці у цій статистиці посідали друге місце (3700) після громадян Сирії (29200).
Чималий ажіотаж з новими поданнями очікують і від представників турецької громади. Для багатьох з них уможливлення подвійного громадянства має стати полегшенням.
Про те ж, наскільки успішною буде реалізація на практиці, експерти пропонують судити не раніше, ніж за рік після набуття чинності.
Джерело: dw.com
