Хоча найбільші сільськогосподарські організації Чехії дистанціювалися від демонстрації в Празі в понеділок, вони вже готують власний протестний автопробіг на державному кордоні в четвер 22 лютого, у співпраці зі своїми іноземними колегами. Подальші дії можуть відбутися наступного місяця, якщо фермери не будуть задоволені остаточними пропозиціями щодо змін, підготовленими міністром Мареком Виборним.
Чого ж насправді хочуть фермери від уряду і чи реально задовольнити їхні вимоги?
Три найважливіші галузеві організації ведуть переговори з урядом від імені фермерів: Аграрна палата (Agrární komora), Аграрний союз (Zemědělský svaz) та Асоціація приватного сільського господарства (Asociace soukromého zemědělství). Кожна з них має дещо відмінні вимоги, але вони сходяться в головному – їх турбують надмірна бюрократія, дешева конкуренція з боку країн, що не є членами ЄС, і деякі правила, пов’язані з кліматичними цілями Європейського Союзу. Невідомо, які саме пропозиції фермерам вдасться проштовхнути. Однак на кону стоять мільярди крон і майбутнє всього сектору.
Безмитний імпорт з України
Це питання обговорюється з минулого року, і фермери в Польщі, зокрема, активно протестують проти нього, про що Golooking писав раніше. Через проблематичне транспортування водами Чорного моря, де суднам із зерном загрожують російські військові кораблі, Європейська комісія дозволила українським фермерам тимчасово експортувати свою продукцію через ЄС без сплати мита. Але проблема полягає в тому, що дешеве українське зерно, яке не відповідає суворим європейським екологічним стандартам і призначене для Африки чи Близького Сходу, часто потрапляє на ринки ЄС. Це шкодить вітчизняним фермерам, які не мають шансів конкурувати з українською продукцією за ціною.
“Фермери Європейського Союзу солідарні з українськими фермерами, але це не може бути за рахунок чеських чи навіть європейських фермерів. Необхідно виводити надлишки товарів з європейського ринку або забезпечувати їх переробку, наприклад, на біопаливо”, – пропонують в Аграрній палаті. Уряд погоджується, але його наступні кроки неможливі без координації з іншими країнами ЄС-27. “Більше того, рішення не є простим, оскільки обмеження українського експорту загрожуватиме як українській економіці, так і продовольчій безпеці в найбільш вразливих регіонах світу, таких як Африка”, – попереджає Томаш Юнгвірт Бржезовський, аналітик Асоціації міжнародних відносин.
За даними Мінагрополітики, наразі розглядається варіант, коли українські фермери сплачуватимуть заставу, яка потім буде їм повернута, якщо вони доведуть, що їхні товари були експортовані до країн, що не входять до Європейського Союзу.
Зелена угода
Ще одне питання, проти якого повстають фермери в інших європейських країнах, – це вплив європейських планів по зменшенню впливу на клімат. З одного боку, Європейська комісія змушує фермерів дотримуватися суворих екологічних норм, але не вимагає того ж від фермерів з-поза меж ЄС, які таким чином отримують перевагу.
“Ми не проти Зеленого курсу. Ми згодні з боротьбою з викидами парникових газів і забрудненням навколишнього середовища, але у всьому має бути система і справедливий підхід”, – заявив минулого тижня в інтерв’ю Мартін Пиха, голова Сільськогосподарського союзу.
В якості прикладу він навів тиск Європейської комісії на фермерів ЄС з метою скорочення поголів’я великої рогатої худоби, оскільки вона є основним джерелом метану. “В Європі, однак, ми маємо найкращі ферми, де виробництво одного літра молока пов’язане з половиною викидів CO2 у порівнянні з країнами, що не входять до ЄС, в той час як попит на молочні продукти зростає в усьому світі. Тому ліквідація молочних ферм в Європі фактично означає збільшення викидів парникових газів у кілька разів у таких країнах, як Казахстан”, – пояснює Пиха.
“У великій промисловості це вирішується за допомогою вуглецевого тарифу, який збалансовує позиції виробників з ЄС та країн, що не входять до ЄС, але в сільському господарстві ми поки що не маємо подібного рішення”, – зазначає аналітик Бржезовський. Але Єврокомісія вже пішла на деякі поступки в кліматичній політиці. Наприклад, вона вилучила пасажі, що стосуються сільського господарства, зі своєї пропозиції щодо скорочення викидів парникових газів на дев’яносто відсотків до 2040 року. Однак подальший розвиток подій у цій сфері може суттєво вплинути на результат майбутніх виборів до Європарламенту.
Надмірна бюрократія
Одне з питань, щодо якого всі зацікавлені сторони погоджуються, – це необхідність скорочення бюрократичної тяганини. “Кожна реформа Спільної аграрної політики Європейського Союзу обіцяє спростити та стимулювати фермерство, але в підсумку кожен перегляд збільшує бюрократичний тягар. Це відштовхує фермерів від продовження виробництва продуктів харчування”, – зазначають в Аграрній палаті.
Несправедливий розподіл субсидій
Найбільш бурхливі дебати в Чеській Республіці точаться навколо визначення розміру субсидій. Близько 40 мільярдів крон на рік надходить з ЄС у чеське сільське господарство через цей шлях. На думку Аграрної палати та Союзу фермерів, нинішня система розподілу субсидій є несправедливою по відношенню до середніх фермерських господарств, які ризикують бути викупленими великими концернами, і вони хочуть, щоб вона була скоригована. З іншого боку, Асоціація приватного сільського господарства, яка представляє дрібних фермерів, відкидає зміни.
Джерело: e15.cz
